1. Прописка/выписка

Жилье (квартира, дом, …) может находиться как в частной собственности так и в аренде. Собственника жилья лишить права собственности довольно сложно (согласно ст. 41 Конституции Украины право собственности неприкосновенно), выписать его возможно, но это не лишает его права собственности.

Выписать человека с занимаемого им жилого помещения возможно только в судебном порядке (если конечно он отказывается выписываться в добровольном порядке) двумя способами:

1. На основании ст. 71 Жилищного кодекса Украины, если наниматель в течении 6 месяцев не проживает в данном жилом помещении. Для этого необходимо подтвердить факт непроживания, он подтверждается актами, составленными представителями ЖЕКа в течении каждого месяца на протяжении 6 месяцев.

2. Если выписывает собственник, то на основании ст. 41 Конституции Украины, обосновывая, что прописанный человек своей пропиской не дает в полной мере использовать право собственности относительно квартиры или иного жилого помещения.

Все вопросы относительно выписки людей регламентируются разделом 3 Жилищного кодекса Украины.

Как правило, при выписке несовершеннолетнего суд может запросить разрешения органа опеки и попечительства.

Все остальные категории граждан выписываются на основании предоставленных документов, подтверждающих факт непроживания в данном жилом помещении, либо факт нарушения (своей пропиской) права собственности (в полном объеме пользоваться и распоряжаться своим объектом права собственности) относительно данного жилого помещения.

2. Раздел имущества

По общему правилу имущество, нажитое во время брака или совместного проживания, считается общей совместной собственностью супругов. После развода или требования одного из супругов оно делиться между ними 50/50, но суд может отойти от начал равенства, учитывая положение супругов и несовершеннолетних детей, которые проживают с одним из супругов.

Стаття 60 Сімейного кодексу України

1. Майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

2. Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Стаття 70 Сімейного кодексу України

1. У разі поділу майна, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

2. При вирішенні спору про поділ майна суд може відступити від засади рівності часток подружжя за обставин, що мають істотне значення, зокрема якщо один із них не дбав про матеріальне забезпечення сім’ї, приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім’ї.

3. За рішенням суду частка майна дружини, чоловіка може бути збільшена, якщо з нею, ним проживають діти, а також непрацездатні повнолітні син, дочка, за умови, що розмір аліментів, які вони одержують, недостатній для забезпечення їхнього фізичного, духовного розвитку та лікування.

Законодательством Украины предусмотрено исключение из общего правила, т.е. правом собственности на отдельное имущество признаються только один из супругов.

Стаття 57 Сімейного кодексу України

1. Особистою приватною власністю дружини, чоловіка є:
1) майно, набуте нею, ним до шлюбу;
2) майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але на підставі договору дарування або в порядку спадкування;
3) майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй, йому особисто.

2. Особистою приватною власністю дружини та чоловіка є речі індивідуального користування, в тому числі коштовності, навіть тоді, коли вони були придбані за рахунок спільних коштів подружжя.

3. Особистою приватною власністю дружини, чоловіка є премії, нагороди, які вона, він одержали за особисті заслуги.

Суд може визнати за другим з подружжя право на частку цієї премії, нагороди, якщо буде встановлено, що він своїми діями (ведення домашнього господарства, виховання дітей тощо) сприяв її одержанню.

4. Особистою приватною власністю дружини, чоловіка є кошти, одержані як відшкодування за втрату (пошкодження) речі, яка їй, йому належала, а також як відшкодування завданої їй, йому моральної шкоди.

5. Особистою приватною власністю дружини, чоловіка є страхові суми, одержані нею, ним за обов’язковим особистим страхуванням, а також за добровільним особистим страхуванням, якщо страхові внески сплачувалися за рахунок коштів, що були особистою приватною власністю кожного з них.

6. Суд може визнати особистою приватною власністю дружини, чоловіка майно, набуте нею, ним за час їхнього окремого проживання у зв’язку з фактичним припиненням шлюбних відносин.

7. Якщо у придбання майна вкладені крім спільних коштів і кошти, що належали одному з подружжя, то частка у цьому майні, відповідно до розміру внеску, є його особистою приватною власністю.

Кроме этого имущество, которое принадлежало на праве собственности одному из супругов может быть признано общей совместной собственность, если в судебном заседании второй из супругов докажет, что за время соместного проживания були внесены существенные улучшения в данное имущество.

Стаття 62 Сімейного кодексу України

1. Якщо майно дружини, чоловіка за час шлюбу істотно збільшилося у своїй вартості внаслідок спільних трудових чи грошових затрат або затрат другого з подружжя, воно у разі спору може бути визнане за рішенням суду об’єктом права спільної сумісної власності подружжя.

2. Якщо один із подружжя своєю працею і (або) коштами брав участь в утриманні майна, належного другому з подружжя, в управлінні цим майном чи догляді за ним, то дохід (приплід, дивіденди), одержаний від цього майна, у разі спору за рішенням суду може бути визнаний об’єктом права спільної сумісної власності подружжя.